English
Русский
15 липня Голова парламенту Андрій Парубій закрив четверту сесію Верховної Ради восьмого скликання. Але низка важливих законопроектів так і залишилася нерозглянутою у профільних комітетах.
Так, на опрацюванні у профільному комітеті Верховної Ради України перебуває проект Закону № 4777 України “Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей)”, що має на меті запровадження в Україні інституту уповноважених економічних операторів (УЕО). Законопроект підготовлений Міністерством фінансів і схвалений Урядом України.
Концепцію функціонування системи УЕО, аналогічну існуючій в ЄС, було розроблено на виконання IV розділу Угоди про Асоціацію. Зазначений підхід є одним із базисів митного співробітництва між Україною та ЄС. Законопроект вносить зміни до Глави 2 Митного Кодексу України, деталізує процедуру отримання статусу УЕО, і підтверджує, що держава все ж має на меті ефективно використовувати концепцію УЕО для поліпшення ведення міжнародної торгівлі.
Створення концепції УЕО було також одним з основних елементів поправки до Митного кодексу Європейського Співтовариства (Регламент ЄC 648/2005). На підставі пункту 5а Регламенту, держави-члени змогли надавати статус УЕО будь-якій компанії, що відповідає таким загальним критеріям, як дотримання митних формальностей, відповідальне ведення обліку, фінансова спроможність і, у визначених випадках, дотримання належних стандартів безпеки і надійності.
Як зазначає Андрій Пилипенко, юрист департаменту міжнародної торгівлі АФ «Сергій Козьяков та Партнери», законопроект № 4777 передбачає видачу добросовісним підприємствам-резидентам двох сертифікатів:
1) сертифікат щодо надійності та безпеки та/або
2) сертифікат на спрощення митних процедур.
Підприємства, що отримають такі сертифікати, можуть розраховувати на спрощені та суттєво прискорені митні процедури з можливістю подання меншої кількості обов’язкових документів до митних органів. Слід зазначити, що після успішного отримання підприємством статусу УЕО, його діяльність підлягає моніторингу на предмет відповідності критеріям надання зазначеного статусу.
Також згідно з законопроектом митні органи України, залежно від положень міжнародних договорів України, укладених Кабінетом Міністрів України, на взаємній основі можуть визнавати статус економічних операторів іноземних держав, аналогічний або подібний до статусу УЕО в Україні, що по суті передбачає визнання УЕО Європейського Союзу.
За законодавством ЄС статус УЕО, наданий однією державою-членом ЄС, дозволяє використовувати в іншій державі ЄС такі преференції, щодо яких відповідність вже була перевірена раніше. При цьому дозвіл на використання окремих преференцій може бути узгоджено митними органами держав-членів.
Андрій Пилипенко наголошує, що концепція УЕО була запроваджена Всесвітньою митною організацією ще у 2005 році і наразі широко використовується розвинутими країнами у всьому світі (в США статус УЕО має близько 11 тис. підприємств, в ЄС – близько 14 тис.).
Митний кодекс України ще з 2012 року має положення, які регламентують надання статусу уповноваженого економічного оператора, проте на практиці отримати такий статус вкрай проблематично. Це зумовлено недосконалістю норм, корупцією, а також бюрократичністю механізмів. Крім того, бізнес також недостатньо обізнаний щодо таких можливостей.
Отже, даний законопроект – це черговий крок на шляху до покращення ведення міжнародної торгівлі сумлінними компаніями, а також гармонізації українського митного та податкового законодавства з правилами Європейського Союзу.
Вкрай необхідним також є висвітлення нових можливостей для
бізнесу, оскільки влада у своїй діяльності повинна не тільки звітувати про зроблену роботу, але й вести активний діалог з приватним сектором щодо ефективного впровадження і використання нововведень. Сподіваємося, що належне впровадження і функціонування концепції УЕО дозволить найближчим часом забезпечити взаємне визнання українських та європейських УЕО і надасть українським УЕО право користуватися низкою преференцій, передбачених митними правилами держав-членів ЄС, США та Китаю в рамках безпечних ланцюгів поставок.