Радники в антидемпінговому розслідуванні

Радники в антидемпінговому розслідуванні

Агропрофі
№ 29 [119] 13 серпня, 2010

Законодавство України, як і законодавство багатьох інших держав, передбачає проведення трьох видів торговельних розслідувань проти імпорту товарів іноземного виробництва: антидемпінгові, спеціальні та антисубсидійні. За їхніми результатами можуть бути застосовані, відповідно, антидемпінгові, спеціальні або компенсаційні заходи. Антидемпінгові й компенсаційні заходи застосовуються у вигляді мита, а спеціальні заходи – у вигляді мита або квот.

В Україні торговельні розслідування проводяться Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (далі – Комісія), Міністерством економіки України (далі – Міністерство) і Державною митною службою. Найбільш застосовними в Україні й за кордоном є саме антидемпінгові заходи.

Квазісудова  адміністративна процедура?

Антидемпінгове розслідування ініціюється національним виробником товару щодо демпінгового імпорту аналогічного товару іноземного виробництва, який заподіює шкоду національному виробникові. Для застосування антидемпінгових заходів необхідно довести наявність факту демпінгу й одночасно – факт шкоди, заподіяної національному товаровиробникові.

Для визначення факту демпінгу Міністерство підраховує демпінгову маржу – різницю між нормальною вартістю товару (як правило, ціна товару в країні походження) і експортною ціною.

Для встановлення факту шкоди досліджуються як обсяги демпінгового імпорту та вплив демпінгового імпорту на ціни аналогічних товарів на внутрішньому ринку, так і подальший вплив такого імпорту на вітчизняних виробників аналогічних товарів. Для визначення впливу демпінгового імпорту вивчається стан відповідної галузі національного виробництва, що включає оцінку всіх дотичних до справи економічних факторів і показників. Факт шкоди може встановлюватися також у формі загрози заподіяння шкоди.

Учасниками антидемпінгового розслідування є національний товаровиробник (або виробники) – заявник, іноземні товаровиробники та експортери, які по суті є відповідачами у справі. Учасниками справи можуть також бути асоціації виробників, як національних, так і іноземних. Дуже часто в розслідування вступають компетентні органі країни іноземного виробника, наприклад, посольство такої держави в Україні, безпосередньо уряд іноземної держави або уповноважений орган такої держави (скажімо, орган, відповідальний за заходи торговельного захисту).

Дипломати та економісти

Антидемпінговий процес – це «сплав» права, економіки та дипломатії. Насамперед, зупинімося на роботі дипломатів та економістів у процесі розслідування.

Застосування антидемпінгових заходів і навіть сам факт початку антидемпінгового розслідування проти товарів з іншої держави одразу впливає на двосторонні торговельні відносини між цими державами. Переговори – це в більшості випадків найкращий спосіб розв’язати будь-який спір, і антидемпінгове розслідування не є винятком. Варто акцентувати увагу на тому, що такий діалог між дипломатами є одним із засобів захисту, передбачених законодавством. Як згадувалося вище, компетентні органи країни, проти виробників якої було ініційовано розслідування, можуть вступати у справу як учасники розслідування. Таким чином, вони можуть користуватися всіма привілеями, передбаченими таким статусом, наприклад брати участь у публічних слуханнях, консультаціях з протилежною стороною або з компетентними органами в Україні.

При читанні Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (Закон) або Угоди по застосуванню Статті VI ГАТТ 1994 року (так звана Антидемпінгова угода в рамках СОТ) перше, що впадає в око, – це достатність економічної термінології. Чого тільки вартий показник «прибутки реалізації продукції» у статті 10 Закону, який вивчається для визначення факту шкоди. Якщо ви попросите економіста пояснити значення цього терміну, він спробує, щонайменше, перефразувати його в «прибутки від реалізації продукції». При практичному застосуванні цієї норми Закону, порівнюючи її з аналогічним положенням Антидемпінгової угоди, доходимо висновку, що на відрізку «…фактичного і потенційного зниження обсягів продажу, прибутків виробництва продукції, частки на ринку, продуктивності…» пропущена кома між словами «прибутків» і «виробництва продукції». Так, в Антидемпінговій угоді передбачено аналогічну норму, і мовою оригіналу цей перелік звучить так:
«…actual and potential decline in sales, profits, output, market share, productivity…».

Це лише підтверджує значимість економічної складової антидемпінгового розслідування, правильного тлумачення термінів і підтверджує необхідність професійної допомоги економістів сторонам розслідування. Допомога економістів очевидна як при підрахунку демпінгової маржі, так і при визначенні факту шкоди. І тут важливо залучити як фахівців підприємства, котрі щодня працюють з товаром, що є об’єктом розслідування, так і фахівців у міжнародних економічних відносинах і міжнародній торгівлі.

Правова допомога

Антидемпінговий процес, на нашу думку, є квазісудовою адміністративною процедурою, для якої характерний принцип змагальності. Фактично в розслідуванні беруть участь позивач (заявник) і відповідачі (іноземні виробники та експортери). Для ефективного захисту інтересів у процесі антидемпінгового розслідування підприємству необхідна побудова стратегії захисту, розробка юридичної аргументації позиції, знання особливостей розслідування, передбачених національним та міжнародним законодавством, і особливостей їх застосування на практиці з найбільшою вигодою для учасника розслідування. Тому зацікавлені сторони розслідування, зокрема, виробники та їх асоціації, залучають до розслідування юристів. Юридичні консультанти виступають сполучною ланкою між економістами, дипломатами, виробником, асоціаціями й безпосередньо юристами.

У більшості випадків саме юристи ведуть кореспонденцію, виступають на слуханнях і беруть участь у консультаціях від імені виробника. Для антидемпінгового розслідування характерна подача значної кількості великих за обсягом документів, які найчастіше неможливо підготувати без кваліфікованої допомоги юристів. Особливістю підготовки документів у процесі антидемпінгового розслідування є й той факт, що багато документів готуються у двох версіях: конфіденційній та неконфіденційній. Це пояснюється тим, що для проведення належного розслідування запитується конфіденційна інформація підприємства, яка надається тільки Міністерству, а для інших сторін розслідування готується неконфіденційне резюме. Резюме має бути досить докладним для легкого розуміння суті інформації, наданої конфіденційно, з поясненнями підстав конфіденційності інформації. Після вступу України в СОТ Міністерство особливо уважно ставиться до правильного оформлення неконфіденційного резюме.

Починається антидемпінгова процедура шляхом подання скарги національного товаровиробника, вимоги до змісту якої чітко передбачені Законом, і за результатами розгляду якої приймається рішення: починати розслідування чи ні. У першій половині розслідування національні та іноземні товаровиробники отримують від Міністерства запитальник – основний документ у процедурі розслідування, в якому Міністерство, з метою одержання доказів, ставить компаніям-учасницям детальні питання, що стосуються такого: підприємства, товару, даних про продажі, собівартості товару, виробництва, фінансового стану компанії тощо.

Як правило, у процесі вивчення відповідей на запитальник Міністерство направляє сторонам додаткові запити стосовно інформації, що міститься у відповідях.

Якщо юрист представляє іноземного виробника, робота над запитальником ускладнюється необхідністю перекладу більших обсягів інформації у стислий термін, оскільки інформація надається Міністерству лише українською мовою або з відповідним перекладом українською.

Окремо варто згадати документи, що подаються за результатами проведення слухань і консультацій. Згідно з Законом, інформація, надана на слуханнях або консультаціях в усній формі, має бути подана до Міністерства в письмовій формі, в іншому випадку така інформація не враховується під час розслідування. На практиці в інформацію, що подається за результатами слухань, також включаються відповіді на запитання, поставлені протилежною стороною під час слухань, часто з більш розгорнутою аргументацією. Сторони розслідування також можуть прокоментувати інформацію один одного, подану в письмовій формі за результатами слухань.

Крім названих вище ключових документів, у процесі розслідування юристи учасників розгляду подають різного роду коментарі. Наприклад, коментарі про початок розслідування звичайно подаються протягом перших двох місяців розслідування, а коментар щодо проекту звіту Міністерства про результати розслідування – наприкінці. Також протягом одного року розслідування (відповідно до ч.10 ст.13 Закону строк проведення розслідування не повинен перевищувати одного року, у виняткових випадках може бути продовжений до 18 місяців) виникає необхідність підготовки запитів і відповідей процесуального характеру. Поряд із документами, характерними саме для антидемпінгового розслідування й передбаченими відповідним законодавством, юристам не варто забувати про такі документи, як адвокатський запит і клопотання про проведення експертизи, що можуть бути використані як інструменти одержання доказів на користь свого довірителя.

Юридична допомога може знадобитися й після закінчення антидемпінгового розслідування, наприклад у разі оскарження рішення Комісії в адміністративному суді. Однак судовий розгляд може тривати значно довше самого розслідування. На нашу думку, такі дії судових органів є порушенням ст.13 Антидемпінгової угоди, яка передбачає, що кожен член СОТ, чиє національне законодавство містить положення про антидемпінгові заходи, зобов’язаний забезпечити відповідні судові, арбітражні або адміністративні процедури для швидкого перегляду рішень за результатами антидемпінгового розслідування.

Наш досвід участі в антидемпінгових розслідуваннях показує, що без допомоги юристів учасники розслідування демонструють повну безпорадність, що може обернутися негативними наслідками. На практиці по допомогу юристів більше звертаються іноземні виробники, експортери, а також їхні асоціації, аніж, на жаль, національні товаровиробники, що позначається на ефективності проведення розслідування.

Антидемпінгові розслідування у сфері АПК

Пшениця. У вересні 2002 року в США Комісія з торгівлі пшеницею Північної Дакоти (the North Dakota Wheat Commission), Комісія з торгівлі твердими сортами пшениці (the Durum Growers Trade Action Committee) та Асоціація виробників твердих сортів пшениці США (the U.S. Durum Growers Association) звернулися до Комерційного департаменту та Комісії з міжнародної торгівлі зі скаргою щодо реалізації пшениці (дуруму та склоподібної червоноземної озимої пшениці) з Канади за заниженими цінами, чим і була зумовлена шкода національному товаровиробникові. За результатами антидемпінгового розслідування було встановлено факт демпінгу, що завдає значної шкоди національному товаровиробнику. Це зумовило накладення мита, проте лише щодо імпорту склоподібної червоноземної озимої пшениці, з травня 2003 року по жовтень 2005 року. Попереднє антидемпінгове мито становило 6,12%, а остаточне – 8,87%. Проте в жовтні 2003 року компетентні органи США переглянули розмір остаточного мита, зменшивши його на 0,01%.

Вартий уваги той факт, що одночасно зазначені Заявники звернулися з заявою про порушення антисубсидиційного розслідування, за результатами якого також було застосовано заходи торговельного захисту: накладено компенсаційне мито у розмірі 5,29% на імпорт склоподібної червоноземної озимої пшениці.

Томати. 28 березня 2001 року в США виробники тепличних томатів звернулися з заявою про порушення антидемпінгового розслідування у зв’язку з тим, що тепличні томати експортувалися з Канади до США за суттєво заниженою ціною, чим і було завдано значної шкоди національним товаровиробникам. Окрім того, обсяги демпінгового імпорту зросли на 121% з 1999 року по 2000 рік, що стало основною причиною банкрутства виробників томатів у США в 2000 році.

У жовтні 2001 року були застосовані попередні заходи, а за результатами проведеного розслідування – остаточне антидемпінгове мито у розмірі від 1,53 до 18,1% (залежно від виробника).

У відповідь у вересні 2001 року Альянс торгівців томатами Канади (the Canadian Tomato Trade Alliance), як асоціація виробників тепличних томатів, звернувся з заявою до свого уряду з приводу порушення антидемпінгового розслідування щодо імпорту тепличних томатів з США. Зазначене є яскравим проявом дії у відповідь, у зв’язку з чим міжнародна спільнота назвала відносини між США та Канадою томатною війною. За добу до усних слухань заявники відкликали скаргу, що і стало підставою для закриття Канадою антидемпінгового розслідування щодо томатів походженням із США.
Мед. У 2000 році в США Асоціація виробників меду (the American Honey Producers Association) звернулася до Комерційного департаменту з заявою про порушення антидемпінгового розслідування щодо імпорту меду з Аргентини, яка посідає друге місце за обсягами експорту меду, та Китаю, що є найбільшим експортером зазначеного продукту. США є найбільшим споживачем меду у світі та посідає другу позицію з виробництва меду у світовому обсязі.

4 жовтня 2001 року було встановлено попереднє мито у розмірі від 49,93 до 60,67% щодо меду походженням з Аргентини та від 36,98 до 183,8% щодо меду походженням з Китаю. Остаточні ж заходи було застосовано у вигляді мита в розмірі від 32,6 до 60,7% для виробників з Аргентини та від 25,9 до 183,8% для виробників з Китаю.

Перед тим у 1994 році Американська асоціація бджолярів (the American Beekeeping Federation) та Американська асоціація виробників меду (the American Honey Producers Association) вже зверталася з подібною заявою щодо імпорту меду з Китаю. Попередня демпінгова маржа була визначена на рівні від 128 до 157%. З метою врегулювання зазначених відносин у 1995 році строком на 5 років було укладено Угоду між США та Китаєм, відповідно до якої продаж меду здійснювався за встановленою в угоді ціною. Вважаємо, що завершення дії Угоди у 2000 році й стало основною підставою для порушення нового антидемпінгового розслідування.

Водночас, заявники також звернулися із заявою про порушення антисубсидиційного розслідування щодо імпорту меду походженням з Аргентини, за результатами якого було накладено компенсаційне мито.

Бавовняне масло для виготовлення маргарину. Щодо розслідувань, оприлюднених нещодавно, то 5 липня 2010 року Центр міжнародної торгівлі продуктами сільського господарства (CITA) від імені національних товаровиробників молочної продукції Індії звернувся зі скаргою про припинення демпінгового імпорту бавовняного масла з Нової Зеландії. Зараз розслідування перебуває на початковій стадії і протягом 40 днів з моменту оголошення про порушення розслідування зацікавлені сторони вправі надавати письмові коментарі щодо обставин та фактів, які мають відношення до справи.
Солодкий перець. Компетентний орган державної влади Канади за заявою Об’єднання овочівників міста Онтаріо (Ontario Greenhouse Vegetable Growers) ухвалив попереднє рішення щодо наявності факту демпінгу солодкого перцю з Данії.

Підставою для порушення розслідування стало зростання імпорту солодкого перцю на 30% з 2008 року по 2009 рік, чим і було завдано значної шкоди національному товаровиробникові, та зменшення ціни до $2,74 у 2009 році з $3,14 у 2008 році за кг продукту.

22 червня 2010 року Трибунал з міжнародної торгівлі Канади (the Canadian International Trade Tribunal) розпочав антидемпінгове розслідування, що триватиме 120 днів.

Приклад спеціального розслідування у АПК

Сухе молоко. У квітні 2001 року Міністерство економіки та міжнародної торгівлі Єгипту (the Egyption Ministry of Economy and Foreign Trade) вирішило питання щодо застосовування заходів торговельного захисту стосовно імпорту сухого молока з метою захисту галузі національного виробництва.
Єгипет імпортував зазначений товар з таких країн, як США, Франція, Данія, Австрія, Німеччина, Голландія, Бельгія, Іспанія тощо.

У серпні 2000 року національні виробники звернулися до Міністерства із заявою про порушення спеціального розслідування щодо імпорту сухого молока. За результатами попереднього розгляду встановлено факт різкого зростання імпорту сухого молока (на 89%) у період з 1999_го по 2000 рік, чим і було завдано серйозної шкоди, та прийнято рішення про застосування заходів у вигляді накладення попереднього мита у розмірі 45%, яке застосовувалося з вересня 2000-го протягом 200 днів.

12 квітня 2001 року за результатами розслідування уряд прийняв рішення про застосування остаточних заходів терміном на 3 роки щодо всіх країн-експортерів. Мито встановлювалося в обсязі 15%, 7% та 3% для кожного року відповідно.

Сергій Козьяков, старший партнер
Вікторія Коцюбська, радник
АО «Волков Козьяков і Партнери»