Гарі Хорлік: «Навряд США та Україна підпишуть угоду про зону вільної торгівлі найближчим часом»

Гарі Хорлік: «Навряд США та Україна підпишуть угоду про зону вільної торгівлі найближчим часом»

Агропрофі
№ 29 [119] 13 серпня, 2010

Гарі Хорлік – один з кращих юристів у галузі торгового права, який упродовж своєї професійної кар’єри консультував великі корпорації та керівництво багатьох країн. Його прізвище можна знайти у фахових міжнародних довідниках та виданнях, таких як «Who’s Who Legal» та «Euromoney/Institutional Investor». Пан Хорлік певний час обіймав високі посади в Конгресі США (Рада з міжнародної торгівлі, Фінансовий комітет Сенату США) та органах виконавчої влади, де відповідав за справи, пов’язані з антидемпінгом та застосуванням компенсаційних зборів за участю США, створенням зон вільної торгівлі. Також цей знаний юрист брав участь і в переговорному процесі під час підписання Договору між США та Європейським Союзом за результатами розгляду справи США – Сталь до СОТ.

Крім того, Гарі Хорлік активно просував до американського Конгресу питання про визнання України державою з ринковою економікою. Нещодавно цей поважний фахівець перебував у нашій країні і погодився надати ексклюзивне інтерв’ю для «АГРОПРОФІ».

– Пане Хорлік, чи не могли б Ви поділитися своїм досвідом представництва клієнтів при вирішенні спорів у СОТ в найбільш визначних справах, зокрема в сільському господарстві?

– Сільське господарство стає предметом багатьох спорів в СОТ, зокрема, між США та Європою, а також багатьма іншими країнами.
Я працював над справами, предметом яких була м’ясна продукція, птиця, зерно, пиво, вино, яблука та над багатьма іншими. Щодо національних справ, які стосувалися норм СОТ, то довелося працювати й над справами, предметом яких була кукурудза, помаранчевий сік, томати, свинина. Можна скласти ціле меню ресторану (сміється). Ці справи були дуже важливими для встановлення правил щодо доступу на ринок сільськогосподарської продукції, тим більше, що Україна є одним з основних експортерів цієї продукції.

– Україна стала членом СОТ та була проголошена країною з ринковою економікою. Однак українські експортери, зокрема сільгосппродукції, ще недостатньо поінформовані щодо можливостей захисту своїх прав за кордоном. Натомість, права на внутрішніх ринках часто порушуються, особливо, в результаті обмежень можливостей державної допомоги. Які Ваші рекомендації сільськогосподарським виробникам? Які правила можуть бути використані для захисту експортерів за кордоном?

– Я дуже пишаюся тим, що був відповідальним за проголошення України державою з ринковою економікою в США. Крім того, Україна успішно отримала такий статус в Європі та багатьох інших країнах. Дуже важливим було, щоб до України ставилися як і до інших членів СОТ, щоб її не дискримінували, як дискримінують країни з неринковою економікою. Це відкриває багато можливостей. Адже українські продукти (не лише сільськогосподарського походження) досить конкурентоспроможні і часто є об’єктом дискримінації з боку місцевих виробників, що намагаються захистити своє виробництво від них.
Своєю чергою, українські виробники теж мають можливість захистити себе та отримати кращі умови доступу на ринки, або зберегти ті, що вже існують та отримати більші прибутки. Звісно, за умов застосовування норм СОТ належним чином.

– Яким чином держава може законно обійти обмеження так званих «жовтої» та «червоної» скриньок за правом СОТ?

– Правом СОТ субсидії не заборонено, тому можна побачити велику кількість останніх в деяких країнах, в тому числі в США.
Норми були створені США та ЄС з метою захисту їхніх власних програм, тому якщо вивчити їх детально, можна побудувати програми, за якими субсидії не вважатимуться забороненими правом СОТ. Це потребує відмінного знання норм СОТ, але норми створювалися США та ЄС, тому саме вони створюють такі програми, за якими субсидії не вважаються забороненими. Україна може робити те ж саме. Головне – не перегнути палицю та створювати програму в національних інтересах і сподіватися на прихильність СОТ. Ви повинні моделювати внутрішні субсидії, приділяючи велику увагу положенням СОТ. Я неодноразово успішно робив це, оскільки якщо субсидія грамотно надана, вона не вважається такою за правом СОТ, навіть якщо національні виробники отримують значні обсяги фінансів. Тому головне – робити це завчасно та не видавати необдуманих прес-релізів.

– Чи можливо використовувати процедури врегулювання спорів, передбачені регіональними торговельними угодами як альтернативу процедурам СОТ?

– Це цікаве питання, адже якщо ви разом з іншою країною є сторонами торговельної угоди та існує спір з цією країною, ви можете використати регіональний механізм врегулювання спору замість процедур СОТ. А в разі якщо країна подає скаргу на вас до СОТ, можна уникнути цього, стверджуючи про наявність регіональної угоди. Вартий уваги той факт, що переважна більшість спорів між регіональними торговими партнерами вирішується головним чином у СОТ. Так, наприклад, більшість спорів між Канадою та США, між якими вже понад 20 років діє угода про зону вільної торгівлі, вирішується саме у СОТ. Тому досить цікавим є питання, чому саме Орган з вирішення спорів при СОТ має більший престиж та вагомість, ніж механізми вирішення спорів, що передбачені регіональними угодами.
Здебільшого все залежить від скаржника, який схильний вважати, що рішення Органу з вирішення спорів при СОТ мають більшу зобов’язуючу силу і менше механізмів для блокування процедури вирішення спору іншою стороною. Окрім того, за своєю природою Орган з вирішення спорів при СОТ представлений незалежними арбітрами, що сприяє максимальній об’єктивності прийнятого рішення.

– Пане Хорлік, як Ви вважаєте, яка вірогідність підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та США в найближчому майбутньому? Які переваги обидві сторони можуть отримати?

– Переконаний, що угода про зону вільної торгівлі між США та Україною матиме чудові результати для обох сторін переговорів, адже багато українських американців отримають переваги. Проте, враховуючи обґрунтовані пріоритети України щодо співпраці з ЄС та Росією та тяжіння США до Азії, не думаю, що підписання угоди відбудеться у найближчому майбутньому. Оскільки Україна та США є суттєвими виробниками сільськогосподарської продукції, вони продаватимуть усе, що зможуть виростити. Припускаю, що переговори будуть не простими, проте не бачу підстав, чому б це не спрацювало.

– Які Ваші прогнози щодо завершення Дохійського раунду?

– На сьогодні Дохійський раунд дещо призупинений. На жаль, я не бачу передумов для швидкого розвитку подій. Проте навіть ті угоди у сфері сільського господарства, що розглядаються зараз, зумовлять позитивні наслідки для України. Наприклад, вони можуть вплинути на тарифи ЄС та США щодо більш ніж 2/3 сільськогосподарських продуктів, суттєво знизивши субсидії на сільськогосподарські продукти для США, Канади, Мексики. Більшість країн не мають значних субсидій. Проте навіть наявні субсидії будуть скорочені на 40-50%, а то й на 60%.
Таким чином, незважаючи на рівень та стан переговорів, підписання угоди для України матиме, безсумнівно, переваги.

Підготував Сергій Руженцев

Інтерв’ю організовано за сприяння АО «Волков Козьяков і Партнери»